Поезія

Люди, які народилися взимку,
В хвою закохані, люблять сніжинки,
Січень і грудень вплітає у вікна їм
Люті вітри і чудес розмаїття.

Люди, які народились весною,
Ніжні, неначе троянди з росою,
Очі у них – оксамитові трави,
Пташок на плечі сідають зграї.
...

Приречене місто гаптує тривогою сквери,
Ховає скривавлене тіло у морок дощів.
Емоції зайві в тенетах звірячої ери:
Спускайся під землю у холод німих ліхтарів.

Зітхають від болю безмовні примари-будинки.
Здригаються стіни і стелі від вибухів бомб,
Їх вікна пустіють без рідних, немов невидимки,
І згадують теплі долоньки дітей і любов.

Смарагдові ріки прожилок листка

Жагою творця наповнені.

Мандрує уява моя хитка

Таємними стежками споминів.

 
...